Трансформація банківського сектору в умовах глобалізаційних викликів та процеси інвестування в Україні

Abstract

Постановка проблеми. Сучасні зміни банківського сектору України визначає його ключову роль у підтриманні фінансової стабільності та сприянні сталому економічному розвитку. Під впливом глобалізаційних факторів кардинально змінюються функції банків як фінансових посередників та драйверів інвестиційної активності. Метою статті є аналіз трансформацій банківського сектору України в умовах глобалізаційних викликів та оцінка його ролі в інвестиційних процесах, визначен- ня ролі цифрових технологій і фінтех-інновацій у формуванні фінансової стабільності та інве- стиційної активності. Предмет дослідження – процеси структурної трансформації банківського сектору, механізми залучення фінансових ресурсів, участь іноземного капіталу та роль банків у фінансуванні інвестиційної активності в Україні. Методи, використані в дослідженні: системний підхід для визначення ключових трансформаційних чинників банківської системи; методи порівняльного аналізу для оцінки структурних змін та динаміки показників розвитку банків; стати- стичні методи для аналізу капіталізації, активів та кредитного портфеля; узагальнення та класифікація для формування концептуальної моделі участі банків у інвестиційних процесах. Виклад основного матеріалу. У статті розглянуто поетапну трансформацію банківського сектору України, зокрема етапи становлення, структурні зміни та консолідацію, а також сучасний період цифровізації та фінтех-інновацій. Проаналізовано вплив глобальних фінансових криз та геоекономічних ризиків на стабільність банків, динаміку капіталізації, концентрацію активів та участь іноземного капіталу. Особлива увага приділена взаємозв’язку ресурсної бази банків і кредитування інвестиційних процесів, а також ролі банків як каталізаторів фінансових потоків у національній економіці. Практичне значення одержаних результатів полягає у визначенні шляхів підвищення фінансової стійкості банківського сектору та його ефективності у формуванні довгострокових інвестиційних ресурсів. Встановлено, що сучасні банківські моделі поєднують класичне кредитування з інвестиційною діяльністю, використанням цифрових каналів та фінтех-інновацій, що підвищує ефективність фінан- сового посередництва, водночас посилюючи потребу у кіберризик-менеджменті та технологічній стійкості. Висновки дослідження. Еволюція банківського сектору України відбувалася через послідовні трансформаційні фази під впливом глобальних фінансових процесів та зростання ролі іноземного капіталу. Сучасний етап характеризується переходом до стабілізаційно-адаптивної моделі, де банки виконують роль інструменту макрофінансової стабільності та підтримки інвестиційної активності. Цифровізація та фінтех-інновації підвищують ефективність фінансового посередництва, трансформують структуру інвестиційних потоків і створюють нові ризики, потребують адаптації пруденційного нагляду. Подальший розвиток сектору залежить від здатності забезпечити фінансову стійкість, активізувати кредитування реального сектору та інтегруватися у глобальні ринки.