Аналіз міжнародних практик пенсійного забезпечення

Abstract

В статті проведено комплексний аналіз міжнародних практик функціонування системи пенсійного забезпечення та обґрунтовано можливості їх застосування в Україні. Глобальні демографічні тенденції, зокрема зростання тривалості життя, старіння населення та зменшення потенційного коефіцієнта підтримки, формують серйозні виклики для державних солідарних пенсійних систем. Традиційна солідарна модель не здатна самостійно забезпечити належний рівень фінансової підтримки осіб старшого віку, а відтак актуалізується потреба розвитку недержавного пенсійного забезпечення. На основі узагальнення міжнародного досвіду пенсійного забезпечення досвіду встановлено, що найуспішнішими є моделі, де недержавне пенсійне забезпечення займає провідні позиції завдяки поєднанню обов’язкової участі, податкових стимулів, ефективного державного нагляду та високого рівня довіри суспільства. Сформульовано рекомендації щодо адаптації міжнародного досвіду для України. Зокрема, визначено переваги, недоліки та перспективи розвитку трьох рівнів пенсійної системи: солідарного, професійного накопичувального та індивідуального. Наголошено на необхідності впровадження податкових стимулів, цифровізації адміністрування, підвищення фінансової грамотності населення та забезпечення надійного державного контролю. Доведено, що розвиток недержавного пенсійного забезпечення є важливим чинником зменшення навантаження на державний Пенсійний фонд, формування довгострокових інвестиційних ресурсів і створення культури заощаджень серед населення, фінансової стабільності та інвестиційного розвитку.

The article provides a comprehensive analysis of international practices in the functioning of non-state pension systems and substantiates the possibilities of their application in Ukraine. The starting point of the study is global demographic trends, in particular, increasing life expectancy, population ageing, and a decline in the potential support ratio, which pose serious challenges for state pay-as-you-go pension systems. It is shown that the traditional distribution model alone cannot ensure an adequate level of financial support for the elderly, thus emphasizing the need for the development of funded mechanisms. The research examines scientific approaches of foreign and domestic scholars to the classification of pension systems and identifies their main models: state pay-as-you-go schemes, occupational funded schemes, and individual funded schemes. Based on the experience of the USA, the Netherlands, the United Kingdom, Switzerland, and other countries, it is established that the most successful models are those in which non-state pension provision plays a leading role due to the combination of mandatory participation, tax incentives, effective state supervision, and a high level of public trust. Special attention is paid to the analysis of the American system (a combination of social insurance and private pension plans) and the Dutch model, where quasi-mandatory participation in sectoral pension funds ensures the scale and efficiency of their functioning. On the basis of the conducted analysis, recommendations for adapting international experience to Ukraine are proposed. In particular, the advantages, disadvantages, and development prospects of the three levels of the pension system are determined: the pay-as-you-go, the occupational funded, and the individual funded levels. The study highlights the need for introducing tax incentives, digitalizing administration, improving financial literacy, and ensuring reliable state control. It is concluded that the development of non-state pension provision is an important factor in reducing the burden on the State Pension Fund, forming long-term investment resources, and creating a culture of savings among the population.