Формування національної солідарності української молоді у тренінговій діяльності

Abstract

У статті проаналізовано підходи до органічного поєднання формального й неформального навчання учнів у вальдорфській школі як засіб формування ідентичності, перетворювального процесу становлення й розвитку особистості, набуття нею досвіду. Висвітлено особливості залучення учнів до активної власної урочної діяльності (написання та «видання» збірників оповідань, випуск газети, створення фільмів, постановка п’єс, рольові ігри, дискусії, індивідуальна або групова підготовка доповідей, здійснення проєктів тощо), що перешкоджає виникнення ситуацій відчуження особистості від навчання, надає учневі можливість брати на себе відповідальність і вибудовувати відношення зі світом, сприяє процесу само-становлення особистості й генерування смислів. Розкрито специфіку перебування старшокласників у автентичних соціальних (промислових, аграрних, управлінських тощо) практиках, участі в позакласній і позашкільній діяльності (закордонні поїздки, драматичні або музичні постановки, здійснення та презентація фундаментальних проєктів науково-дослідницького, художньо-ремісничого, соціального характеру), що відкривають нові горизонти, спонукають до корегування існуючого світогляду, актуалізують питання суб’єктності, сприяють самоідентифікації й формуванню нової життєвої позиції. Констатовано, що завдяки синтезу формального й неформального навчання вальдорфська школа успішно готує своїх вихованців до подальшого життя, сприяючи розвитку особистості з індивідуальним розумінням речей і явиш навколишнього світу, самостійним і відповідальним діянням, впевненим і повним надій поглядом на майбутнє. Переважна більшість колишніх вальдорфських школярів мають високу конкурентоспроможність на ринку праці, вдало роблять фаховий вибір, ініціативно й відповідально працюють у різних сферах суспільного життя.